Kitabı oku: «Легенда про вічне життя», sayfa 4

4

 
Олександер Великий богині моливсь:
«Дай, богине, щоб нині весь світ проваливсь!
 
 
Або дай, щоб скінчилася мука моя,
Щоб я знав, чи богиня вона, чи змія?
 
 
Чом міняється так, кілько є в дні годин?
І чи в серці її я паную один?»
 
 
В тій хвилині аскет перед ним опинивсь
І покірно царю до землі поклонивсь.
 
 
«Вічно жий, царю мій! Хай твої вороги
Згинуть! Ось тобі дар від твойого слуги.
 
 
Не згордуй! Сей малий золотистий горіх —
Від богині се дар! Моя гордість, мій гріх».
 
 
І він все розповів, відки має сей плід,
Що робить, щоб богині сповнить заповіт.
 
 
«Міліонам ти сонце, добродій єси, —
Будеш жить вічно юний, як плід сей з’їси».