«The Great Gatsby» adlı sesli kitaptan alıntılar, sayfa 13

— Людині потрібна дружба за життя, а не по смерті, — зауважив він. — Я особисто вважаю, що мертвому все це вже ні до чого.

У тридцять — що обіцяє тобі доля? Десять років самотності, дедалі менше неодружених приятелів, дедалі менше сил і снаги, дедалі менше волосся на голові.

Це таки кумедно — коли на твоїх очах гульвіса перевтілюється у святенника!

Ніяку душу сум'яття не збурює так, як душу неглибоку.

ніякі розумові чи расові відмінності між людьми не бувають такими глибокими, як відмінність між людиною хворою і здоровою.

Це була година, коли щось змінюється, щось оновлюється в людині і в повітрі струмує неспокій.

Дощ іще падав, але на заході під темною запоною вже ширилася світла смуга, й над морем клубочилися пінисті золотаво-рожеві хмари.

— Дивись, — прошепотіла вона, а тоді, по хвилі: — Знаєш, що б я хотіла? Впіймати таку рожеву хмарку, покласти тебе на неї і робити з тобою, що мені заманеться.

«Є тільки ті, що женуться, і ті, що тікають, витривалі й знесилені».

Кожна людина приписує собі принаймні одну з основних чеснот

Брехливість у жінці — вада, яку ніколи не засуджуєш надто суворо