«Тигролови» adlı sesli kitaptan alıntılar, sayfa 2

Рушниця, як дівка, — треба до неї приноровитися.

Тільки тут, тільки в нетрях, у цих жорстоких умовах є та справжня людська солідарність, що робить героїчні речі, як звичайні, як свій обов'язок, і ніхто ніколи не здцмає назвати їх героїчними...

У вічнім, іноді навіть підсвідомім прагненні, бувши гарною й так, бути ще ліпшою — жінка всюди вірна собі.

Взагалі, як правило, немає на світі собаки, щоб від одного духу тигрячого не кидався зі скавулінням під ноги людини, від жаху.

...чужий за чужого не підставить своєї голови.

Тільки в устах чужинця, та ще такого далекого, дикого азіата, рідна пісня набуває враз якогось виїмкового значення і смислу.

— Ти не хворий, синку? — спитав батько, помітивши, що Григорієві щось не теє.

— Ні, ні... то так... Згадалась дурниця одна...

— А ти не думай. Хай йому хрін. Хай Ленін думає.

— Та він же, тату, вмер давно, кажуть, і в мавзолеї лежить.

— Ото ж, що лежить. Йому тепер нічого робити, то хай лежить та й думає, бо є над чим.

Смiливi завжди мають щастя.

(У смелых всегда счастье есть).

Щастя, як трясця, як нападе, не скоро покине...

Тільки в устах чужинця, та ще такого далекого, дикого азіата, рідна пісня набуває враз якогось виїмкового значіння і змислу.