«Вечера на хуторе близ Диканьки» adlı sesli kitaptan alıntılar, sayfa 7
Біля лісу, на горі, дрімав із зачиненими віконницями старий дерев'яний дім; мох та дике зілля вкривали його дах; кучеряві яблуні розрослись перед його вікнами; ліс, обіймаючи своєю тінню, кидав на нього дику понурість; ліщинові зарослі стелилися біля підніжжя його і скочувались до ставу.Майська ніч, або утоплена
«Як тихо колишеться вода, мов та дитина в колисці!» казала далі Ганна, показуючи на став, похмуро обставлений темним кленовим лісом і оплакуваний вербами, що потопили в ньому жалібні свої віти. Мов безсилий дід, держав він у холодних обіймах своїх далеке, темне небо, обсипаючи крижаними поцілунками вогняні зорі, які тьмяно миготіли серед теплого нічного повітря, немов передчуваючи, що незабаром з'явиться пишновеличний цар ночі.Майська ніч, або утоплена
«Редкая птица долетит до середины Днепра.» ("Страшная месть")
«Тому не нужно далеко ходить, у кого черт за плечами [...].» ("Ночь перед Рождеством")
грушевый квас с терновыми ягодами
молодая его невестка. – Я позову старуху, ворожею; против ее никакая сила не устоит. Она выльет переполох тебе. – Ничего не бойся! – говорил сын его, хватаясь за саблю, – никто тебя не обидит.
Вечера на хуторе близ Диканьки 1 © Виноградов И. А., вступительная статья, комментарии, 2000 © Лаптев А. М., наследники, иллюстрации, 1960 © Оформление серии. Издательство «Детская литература», 2003 * * *
И задумавшийся вечер мечтательно обнимал синее небо, превращая все в неопределенность и даль
Meнi нудно в хатi жить. Ой, вези ж мене iз дому, Де багацько грому, грому, Де гопцюють все дiвки, Де гуляють парубки! 2 Из старинной легенды
В русских избах проклятые кацапы везде поразводили тараканов.
