"Амулет Паскаля" kitabından alıntı

Часом там (він вказав очима на стелю) двері відчиняються саме в той момент, коли ти висловлюєш своє бажання. Ти, звісно, про це і не здогадуєшся. Просто цієї миті промовляєш щось на кшталт: "Господи, я так хочу мати модну парасольку!" Це, гадаю, зрозуміло? (Я покірно кивнула, адже досить часто турбувала небесну царину подібними крамольними дрібницями). Звісно, парасолька у тебе з*являється -- у той чи інший спосіб. Але в цьому випадку вона з*являється швидше, ніж ти планувала. Але! -- Мсьє Паскаль здійняв палець догори. -- Якби тієї миті людина знала, що ДВЕРІ ВІДЧИНЕНО, хіба просила би про такі речі?!