«Облога Буші» kitabından alıntılar, sayfa 2
...можна заціпити слово, можна замкнути уста, та не можна приспати й задавати непокірної, свавільної думки.
...серце людське свавільне, як море, і не слуха жодних наказів, а шалено лине до того, що йому мило та любо.
...отцева й матчина молитва зі дна моря вертає, з тяжкої неволі визволяє...
Поділись горем - легше буде... Коли виплачешся і розважиш тугу - завжди на душі легшає...
Тут, на землі, усе зрадливе й брехливе; усі присягання людські - порожні слова, поглум над знудженим серцем...
Вище від цієї любові до своєї вітчизни, дитино моя, немає на світі!
— Ат, що буде, те буде,а буде те, що бог дасть!
Не в знищенні своїх кревних підданих, які й боронять наші крайниці, лежить сила держави, а в спільній користі та згоді.
— Вони (козаки) заплатять мені сторицею за кожну краплину крові шляхетного славного лицарства (поляків)!
— Допоки вони заплатять багато прольється цієї шляхетної крові!
