Kitabı oku: «Мій хід. Вибране»

Yazı tipi:

Дизайнер обложки Марьяна Стащишин (г. Львов)

Иллюстратор Анна Рожкова (г. Москва)

Сопровождение Василий Васильевич Галас

© Василь Галас, 2022

© Марьяна Стащишин (г. Львов), дизайн обложки, 2022

© Анна Рожкова (г. Москва), иллюстрации, 2022

ISBN 978-5-0055-9226-2

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

В авторській редакції.

МІЙ ХІД

 
Силу мені день
викликів несе.
Звичне – з бою в бій.
Честь – понад усе.
Драла – боязкі.
Свято – крадіям.
Як завжди – один
за убогих я.
 
 
Блискавки – вірші,
рими – леза скла.
Поле маків – де
кров моя текла.
Серед небезпек
знов і знов – мій хід.
Наступ. Аж ніяк
не моє – відхід.
 
 
Рими наголо.
Кулаки ідей.
Хто як не поет
в світі за людей…
Геть пора гидка
викликів несе.
Отже – з бою в бій.
Честь – понад усе.
 
Вересень 2021

СЛУХАЮ ТИШУ

 
Знову я на максимум
тишу умикаю.
В ній собі поезії
відгомін шукаю.
Луни мені Космосу
в тиші добре чути,
що в суєт буденності
миром не почуте.
 
Жовтень 2021

ГАЛАС ПРО ГАЛАСА

 
Є рій імен в літературі —
що як метелики весни:
вже їх ніхто і не згадає
ні рис, ні форм уосени…
Вам Галас пише геніально.
Вірші – девізи! прапори!
Його поезія – відлуння
конгеніальної пори!
Його пером керує Всесвіт.
Ніяких мод ані гримас.
Лишає слід у ваших душах
усе від нього… як алмаз.
 
Листопад 2019

ЩОДО ВІКУ

 
Вік – лише умовність.
Віку – факт – нема.
Вірте – є у цьому
істина сама.
Без думок про нього
іншим світ стає,
раптом існувати
вік перестає.
 
Серпень 2021

РІК 1964-Й

 
– Візміть-но зошити, будь ласка.
Почнемо вправу… – було так.
Рипіння пер. Дошка. Указка.
І – на руці – чорнильний знак.
Букварну «раму мила мама»,
і «Надя пила молоко»…
За перший клас, як всі – так само,
писав маленький Василько.
…На стінах юрмились портрети
великих… І не знав того
малюк, що в ньому – хто поети —
пророчо визнали… свого.
 
2005

НЕДОСВІТ

 
Знову недосвіт.
Зимна мана.
Досі не має
міці весна…
Сонячні миті —
досі як мить.
Ледь звечоріє —
миттю зимить…
Криги ламкої
леза сторчма.
Скрізь – там де віти —
біла кучма…
Протистояння
дій і бездій…
Боре недосвіт
силу надій…
 
Березень 2018

ПЕРШЕ БЕРЕЗНЯ

 
Перше березня. Весна
рухів, планів, дій.
В місті наче крадькома
ходить чародій…
Лиця. Усмішки. Мотив.
Геніальний зміст.
Середовище в якім
кожний – оптиміст.
Жіночки собі шарман —
на підборах знов.
Щось змінилося й у нас
конче, до основ.
 
01 березня 2020

ВРАНІШНІЙ СОН

 
Пестливий промінь
сонячний лоскоче
мене крізь сон,
вдивляючись в вікно.
А я не хочу
виринати з ночі:
я не допив
до дна її вино…
Його смаку
не встиг розкуштувати.
Легких думок
вколисує плиття.
Години б дві
іще розкошувати…
Прошу – таку
дрібничку від життя.
У сну шпарину
прослизаю хутко.
Та ні: пустунчик
в очі – блись а блись…
То зайченятко
сонячнеє прудко
скидає ковдру
з мене, сміючись.
 
2003

ВЕСНЯНЕ МІСТО

 
Хвилі сонця полонили місто.
Синє-синє небо в вишині.
Форми світу геніальним змістом
сповнив квітень, відданий весні.
Мружить місто пелюсткові вії.
Злива квітів площами пливе.
Світ плекає заповітні мрії,
геніальним задумом живе.
 
2005

ВІРШ ВИПУСКНИКІВ

 
Мов червнем наворожено —
такий святковий квіт!..
Батьків, гостей запрошено
на проводи у світ.
Що мріяно і снилося
в роки шкільні всякчас —
в цей день святий здійснилося.
Бал випускний у нас!
 
 
Мелодії хвилюються —
як парус на вітрах.
Майбутнє нам малюється
у світлих кольорах.
Дорогами великими
удосвіта підем
під зорями столикими —
усяк свою знайдем.
 
Травень 2009

ЮНИМ

 
Сонця каруселі,
ранки золоті…
Всі ви ще веселі,
всі ви молоді.
Можете співати
запальний мотив.
Вам ще відкривати
незліченно див.
Марно ворожити —
перед вами світ.
Жити вам і жити
ще десятки літ.
Добре – ваші очі
мало бачать зла,
не пізнали вовчі
світу ще діла…
Дух – оптимістичний.
Серце не обпік
долі страх містичний.
Лих нема опік.
Хай би провидіння
вас уберегло,
вільно й безтурботно
вам завжди було, —
щоб були веселі,
мали у житті
сонця каруселі,
ранки золоті…
 
Травень 2009

СЛОВО МАЙСТРА

 
Літературна зустріч —
оце дієва річ…
По кроку майстер слова
йде читачам навстріч
і заволодіває
думками і єством.
Лишаються у серці
його слова… не двом…
Розбурхана уява.
Плетіння чудасій.
Коли ще майстер слова
у величі усій…
Тож тихо так у залі —
що чути кровоток,
і як планета робить
у Всесвіті виток…
 
Січень 2018

ЗАКАРПАТТЮ ВКОТРЕ

 
Словами злітаю до зір висоти —
осанну Карпатам співаю.
Землі мені кращої, ні, не знайти,
бо кращої вже не буває.
Тут зелені море, живої води,
пташва – як із раю, і квіти…
Стань богу завгодно на землю —
сюди найперше зійде, порадіти.
Тут хмари – на відстані кожна руки,
приручені – линуть світила.
Тут вітер свободи гуляє віки.
Земля нас оця похрестила.
Тут бриз волошковий, палаючий мак,
і срібні нарциси в долині…
Як неба з землею – і наші всі так
з Карпатами долі віднині.
 
Червень 2008

ЯБЛУЧНИЙ ВІТЕР

 
Яблучні роси.
Яблучний рік.
Ще його квітень
нам передрік.
Яблучне майво.
Яблук луна.
Яблучний вітер
нам долина.
Яблучно лунить
яблукопад.
Яблучне – серце
в грудях Карпат.
 
Березень 2019

У СЕЛО!

 
Знов на літо бувай, столиця,
бо, за приписом докторів,
лікуватися, як годиться,
їду в тишу. З міських дворів —
у село: де сади, і трави,
житнє поле, і ліс чудес,
де суниць і малин заграви,
і зірки у вікні небес…
Вирушаю у путь незмінний.
І з квитками ось повезло.
Хтось мандрує в чужі країни,
ну а я – напрямки у село.
Закордоння – це так, марниця.
На природі прожитих днів
не соромтеся – не годиться:
всі сільські ми углибині…
 
2007

СІНОКІС

 
Липнева спека. Сінокіс.
Поля від спраги у знемозі.
Злегка похитуючись, віз
пливе, як човен, по дорозі.
Об камінь коси стукотять —
немов дятли – посеред тиші.
Кульбаб «метелики» летять.
Шукають схову в нірках миші.
 
 
Палає сонце. Жар тече.
В якійсь дрімотливій утомі
встеляю сіна під плече
і в сон лечу, немов у домі…
Дарує постіль запашна
такий жаданий відпочинок.
А там – робота дотемна.
Надії виправдав ужинок.
 
2003

ДО ТЕБЕ, МИЛА

 
От-от зоря мигне остання
над сонним мороком світів.
Як птах, з небес зійде світання,
що так його всю ніч хотів.
День полетить на сонця крилах.
З пір*їн його впаде тепло.
До тебе знов спішу я, мила,
об час ламаючи весло.
Безсонна ніч – ціна розлуки.
Тебе, небесную красу,
я підхоплю на дужі руки
і в наше літо понесу.
 
2003

ПРО ЩАСТЯ

 
Невтримний щастя пташок —
мов блисне у вікні…
Здається – загостює
картатий, але ні…
Він знов у небі цятка —
ширяє лакімно.
Дарма його ловити —
життя вам не кіно.
Милує і дивує
його єство живе.
…Комусь пір*їнка з крильця —
у когось поживе…
 
Квітень 2018

РОЗДАЮ ВІРШІ

 
Почуття у рівновазі.
Гладко на душі.
Щедро вам навколо себе
роздаю вірші.
Є маленьким, є дорослим,
школярі – у круг.
Вам і радісно і сумно
від моїх навкруг
кучугур переживання,
філософських глиб.
Означає це – живете
ви сповна й углиб.
 
Січень 2019

МАГІЯ ВІКІВ

 
Ліхтарі. Бруківка.
Лун луна з кутків…
Змішаний мій подих
з подихом віків.
Парапети. Мури.
Лінії дзвіниць.
Ще б сюди карети
і – до них – візниць.
Четверик уява
миттю додає…
Знов мені натхнення
вснути не дає.
Ліхтарі. Антени.
Мов бузковий – дріт.
…Що пишу – Слов*янське
й про Слов*янський рід.
 
Грудень 2020

КОЛИ СВІТ НА СТОЛІ

 
Листя шовкове. Гілки.
Місяця срібний півтон.
Вже у майбутньому десь —
кільцями вертить Плутон.
Вечір над містом закляк.
Тиша – аж кроки лункі.
Нервам відчутні моїм
всесвіту сфери тонкі.
Ламле уява астрал.
Час – коли світ на столі…
Книжкою більше віршів
стане в цю ніч на землі.
 
Листопад 2020

НЕЗМІННЕ

 
Величина постійна.
Величина хитка.
Римую життєопис
з червоного рядка.
Змагання гравітацій.
Суперництво ідей.
Конгеніальний космос —
земне єство людей.
Доводити фізичність
думок – нема нужди.
Моя – матеріальна
поезія завжди.
 
Листопад 2020

ВОРОНЯЧЕ

 
Не влягтись воронам на ніч:
в кроні дерева шумлять.
Кажу кумонькам: «Добраніч!
Час вже рота затулять!
Через вас не спить округа.
Ваш гармидер лине скрізь.
Той базар нічний – наруга.
Хоч під землю з шуму лізь».
Затихає вороняччя,
підступає темнота.
Отака важка їх вдача.
Чорна в кроні чорнота.
А як ранок заіскриться —
гай кудись пітьма ворон.
На помийці буде риться
чорний блискітний барон.
І ворона-герцогиня
буде порпати сміття.
Що поробиш – господиня
доля крутить їх життям.
 
2003

НУРТ

 
Дощ накрапає.
Голі – гілки.
Листя останнє
впало таки.
Дріт – обважнілий.
Вулицям швах.
Тріснули хмари
в небі по швах.
Тьмаві – під*їзди.
Вікон роздрай.
Поночі ніби,
чорт забирай…
Місто – лякливе.
Журна – імла.
Ще одна осінь
в нурт попливла…
 
Листопад 2021

Ücretsiz ön izlemeyi tamamladınız.

₺134,90
Yaş sınırı:
16+
Litres'teki yayın tarihi:
12 ocak 2022
Hacim:
52 s. 22 illüstrasyon
ISBN:
9785005592262
İndirme biçimi:
Metin
Ortalama puan 4,7, 320 oylamaya göre
Ses
Ortalama puan 4,2, 745 oylamaya göre
Metin
Ortalama puan 4,8, 19 oylamaya göre
Metin
Ortalama puan 4,8, 106 oylamaya göre
Metin
Ortalama puan 4,9, 35 oylamaya göre
Ses
Ortalama puan 4,4, 7 oylamaya göre