Kitabı oku: «Мій хід. Вибране», sayfa 2

ПЛИН ЩАСТЯ

 
Перший ліхтар.
Перші дива.
В склянці води
місяця два.
Спокою плин.
Імпульси дій.
Кава нічна —
з цукром надій.
Ось і коктейль —
з місячних веж.
Хай би отак —
скільки живеш…
 

Листопад 2020

ЗАВСІДНИЦЯ КАФЕ

 
Вона приходить в певний час
завжди і п*є поволі каву.
Нема байдужих серед нас
зустріти панночку ласкаву.
Вся випромінює добро
красуня ця тендітно-ніжна.
Та біль сховавсь під вій шатро:
душа карається невтішна.
Хто, звідки, як живе – бозна —
уваги нашої обранка.
Чия – не знаємо – вона
законна жінка чи коханка…
…Ще буде мить лице святе
в кафе присутніх милувати.
Час – панна встане і піде.
Прекрасна – не скажу як звати.
 

2007

ДУМКИ У НАТОВПІ

 
Поспішають люди.
Люди течією.
Долею крізь натовп
йдуть бозна чиєю…
Шерехтять шукання
крильця їх і крила.
…Он манірна доля
щось комусь відкрила.
Хтось відчув жадані
прояви надії…
В натовпі чаклунство —
ну їй-богу – діє.
Поспішають люди —
ні тобі вітання.
А з глоти назустріч
їм – нові питання…
 

Липень 2021

СЛОВО ДО НАРОДУ

 
Я не співак на владний смак,
у тронні зали не ходок.
Не мав запроданства ознак
і досі жодний мій рядок.
Не гідна влада вдячних слів.
Мерзенства славити – ганьба.
Тому рішуче, без жалів,
я з себе вичавив раба.
Гріху й розпусті пишних од
я не складав і не складу.
Карпатський вгноблений народ
віршом до істини веду.
 

2007

ДАРМА

 
Сумним життям живемо нині —
поети, учні, вчителі…
Біда містам, і полонині,
біда суцільна на землі.
Без добрив знань всихають юні:
книжки, підручники – лайно.
Коли недосвід – мега зручно
суспільне виссати майно,
і можна кров пустити вільно
поодиноким і юрбі.
Ми живемо незадовільно —
бо забрехалися собі.
Нас губить віра у Мойсея,
Павла, Ісуса і Петра…
Ота обманна одисея
нас віддаляє від Добра.
Ми найняли чужого бога
служити нам. А бог – з казок
чужих. Наївні – через нього
ми з глуздом втратили зв*язок!..
 

Березень 2018

НІЧ У МІСТІ

 
Тиша. Вулиця. Ліхтар.
Світла перманент.
З розпорошених думок —
істини момент.
Вікна сплять – а є що ні.
В люльках – малюки.
Бруком гума шерехтить.
Бруком – каблуки…
Верх ідеї – ідеал,
здійснення надій.
Ніч у місті п*є коктейль
спокою і дій.
 

Червень 2021

НАТХНЕННЕ

 
Хаос пітьми і світла.
Вітрини. Ліхтарі.
Повз них – думки новітні,
повз них – думки старі…
Хаос – ціна ідеї.
В нім щось магічне є…
У нім світобудова
відстоює своє.
Неон. Бруківка. Кроки.
У всесвіт – часу плин.
Комусь запахло щастям
варених картоплин.
Десь розв*язався вузол
мети і протиріч.
Хаос – це як натхнення.
Все інше – інша річ.
 

Листопад 2020

ПРОРОЦТВА НОСОВА

 
Вкотре он читаю Носова!..
Знов пригоди потекли.
Він американізацію
передрік нам ще коли…
Ява Носовим побачена
відбулася до дрібниць.
Вщент народне пограбовано.
Люди в мороці в*язниць.
Марно – діяти по совісті
закликати гендлярів.
Все – товар. Гендлює кулями
он гаркавенький – упрів…
Вілли. Віллочки. Палацики
Брехенвілів – де поля
іздавен були народними,
де прабатьківська земля.
Кравси, Грізлі, Пончі з Клопсами…
Скуперфільд – один в один!..
Жах увесь відкрився Носову
наших нинішніх годин.
Тут йому не до пригодництва
 

 
стало, не до балачок.
Посприяв – як всі письменники —
він герою діточок.
Врятував Незнайка. Прикрощів
й читачеві не було.
…А вже склало плани «місячні»
проти нас гаркаве Зло…
 

Січень 2018

ПРО СНІГОВУ КОРОЛЕВУ ПО-ДОРОСЛОМУ

 
Геть за обрієм живе
Королева Снігова.
Там хурделиця ячить
і ніколи не вгава.
У імлі тремтять міста.
Непереливки – сільським.
Королева зла ще та…
Не спілкується ні з ким.
Як стояв – стоїть палац,
злий мороз її свояк.
Казка імені її
не закінчиться ніяк.
Знахабніла – світ увесь
клятій відьмі тій плати…
Одиниці навпростець
шлють її під три чорти.
Королеви жде полон
всіх – кому не повезло.
…На увазі Штати мав
Ганс – коли писав про Зло…
 

Січень 2018

В ІМ’Я ВАС

 
Вини не маю, щоб таїтись,
ховати з сорому очей.
Віршами вчу вас розумітись
на стані дійсному речей.
У світ мистецтва закликаю,
у царство мов, літератур.
Від вас цікавості чекаю
до змісту всіх земних культур.
Вам пропоную
ВИЩУ ПРОБУ
думок, чеснот і почуттів.
Лікую несмаку хворобу.
Привити гідність вам хотів.
Надбавши погляди СОФІСТІВ,
ви не вважатимете, ні,
політиками – аферистів,
за гідне – купу маячні…
 

2007

ВИ УНІКАЛЬНІ

 
Немає іншого як ви
на світі білому практично.
Вас моделює діамат.
Це відбувається містично.
Під небом образ ваш – один,
одні – свідомість і манери.
Ви унікальні. Експозе:
ви є продукт своєї ери.
Тож бережіть себе, творіть,
реалізовуйтесь, радійте.
Ви – діалектика. Ви – рух.
Живі допоки – не бездійте.
 

Грудень 2021

ГРА УЯВИ

 
Зигзаги світла.
Зигзаги тіні.
Гудки короткі.
Гудки постійні.
Щось палахнуло.
Щось відсвітило.
Беземоційне —
нічне світило.
І ніби з льоду —
зіркове поле.
Ніхто ніколи
його не поле…
За склом тремтливий
гілок неспокій.
Шпильне сирена
уяви спокій.
Зигзаги світла.
Зигзаги темні.
Життя пильнують
думки системні.
 

Жовтень 2020

ЕРА ПРОКЛЯТТЯ

 
Укотре зустрічаю
нужденної лице
біля відходів хліба
в куточку АВС.
Як жаль її – словами
я вам не оповім.
Дешевини шукає
небога у черствім.
Здригатися від болю
я не перестаю.
Я ледь впізнав у жінці
учительку свою…
 

Листопад 2019

ДУМКИ У МІСТІ

 
Осені парфум —
осені каприз.
Зміна кольорів.
Зміна антреприз.
Мода на бурштин
правильна цілком.
Холодно гірчить
кава з коньяком.
Дзвін волає «Так!..»
Дзвін волає «Ні!..»
Світло жде когось
у нічнім вікні.
Сірий тротуар
хутко йде за ріг.
Вперше там комусь
відтепер поріг.
 

Жовтень 2020

КАРМЕН

 
З імли базарного серпанку
явилась, в маєві намист…
Поворожи мені, циганко,
під карт чарівний падолист.
Кажи – як є, і – що настане,
чому не бути вороття.
І – я зцілюсь твоїм обманом,
себе потішу, мов дитя.
Троянда губ, очей бурштини,
спекотних суконь пелюстки…
Кармен з циганської родини —
вогонь на відстані руки.
Нехай пророчо ляжуть карти,
навпіл – щасливе і сумне.
Та знати правду ой не варто…
Мороч, циганочко, мене.
Кепкує з нас юрма довкола.
Ти не зважай, ти – ворожи,
про те – чого не буть ніколи.
Благаю – правди не кажи.
 

2007

НЕВИПАДКОВИЙ РОЗДУМ

 
Був чоловік… І – нема.
Так улаштований світ.
Образ вполює пітьма.
Діл розпорошиться слід.
Голос навіки помре.
Зникне думок глибина.
Інколи сумнів бере:
часом життя – не мана?..
 

2007

ЦВИНТАР

 
Часом вхрещена межа.
Доль людських – кінцева…
Вічність визнала душа
кожна тут «місцева».
Все назовні – як в житті:
буйний квіт початку…
Жаль, весни не бачать ті,
хто… були спочатку.
 

2007

ПІД МУРОМ

 
Там де світ бездушний
зі своїм гламуром —
скам*янів безхатько
від біди під муром.
Повз – чужі парфуми,
і вогні сигнальні.
У борги потрапив
хижі комунальні…
Як буває – мали
здобич пазураті.
Звір у будь-якому
псевдодемократі.
А тому – до зиску
всі шляхи хороші.
У юрмі вже честі
не знайти й за гроші…
Прихистив безхатька
мур, і бліда хмара.
Жах коли людина
між людей – примара…
 

Вересень 2019

ОСНОВНИЙ ІНСТИНКТ

 
Заперечити – ну як:
нами вигода керує.
Друзів вибрала. Відтак
інші зносини мурує.
Ми плекаємо зв*язки,
дурням лестячи пихатим.
Родичатись залюбки
нам з такими, їх кохати.
«Золоті» свати й куми —
саме те, що нам і треба.
Вибір – з ким на цей раз ми —
теж вирішує потреба.
Несемо за зиску смак
хабарів численні жертви.
Не розтулить наш кулак —
хто очікує… пожертви.
 

Липень 2008

МОЛОЧНА ІЛЮЗІЯ

 
Вже давно без молока
у країні села:
ні корови, ні бика…
Правда невесела.
А в крамницях —
все, чого
оку заманеться:
сиру, масла, і всього —
що молочним зветься.
Опинилося яким
дивом дивним тута?
Звісно – вироблена ким
для людей отрута:
пропонують
свинство це
фірми олігарші.
Хімпродукти з «АВС» —
то хвороби наші…
 

Лютий 2008

ВСЕ ЗА МАРКСОМ

 
Маревом ілюзій
вулиця жива.
Ось і «підприємець» —
міф від буржуа.
Борсаються люди
марно за метал.
Поки не вполює
всіх їх капітал.
Геть цей лад потворний.
Справи нанівець.
Вчепляться в горлянку
буржуа – кінець.
Син, донька загине,
мати не одна…
Хижакам смакує
зайвина дрібна.
 

Лютий 2021

ШАРЖ

 
У французькім піджаку,
і краватці з писком…
Видно – випив коньяку
по червонім писку.
Зась – на стіл йому просте…
Їздить – не на возі…
Має крісельце – ще те…
Геть не у тривозі.
Не про нас думки, браття,
партфункціонера.
Не захмарене – життя
партфункціонера.
 

Квітень 2009

ДОСЛІДИ ПО ХІМІЇ – АБО – ОТРУЄНЕ ЖИТТЯ

 
Дії нацвиробників —
схеми напрацьовані.
Бо трудящим кулаком
в пики не лупцьовані.
І тепер держави теж
скрізь гнила позиція.
Що їмо – пиши – отрут
підла композиція.
Ковбаса не ковбаса
наша – ізотерика.
Явно вбивче – молоко.
І сири – істерика.
Вина – сущий кримінал.
Хлібові наврочено.
Соки, води – теж статті,
і мука – склад злочину.
Не олія у пляшках,
й на розлив… cуспензія.
Фарш – помрете. І така —
до консерв претензія.
Хімвідходи різних мас
зиском врецептовані.
Головне – що платежі
вчасно акцептовані…
Хімікалії з полиць —
ой ганьба небачена!..
Натуральна їжа нам —
зась, не передбачена…
 

Грудень 2018