«Хлеб с ветчиной» adlı sesli kitaptan alıntılar, sayfa 27

Для меня лично мои собственные слова звучали здорово. Они заполнили классную комнату от одной доски до другой, бились о потолок и отскакивали вниз, они покрыли туфли миссис Фритаг и засыпали пол.

Как же могут они заниматься такими вещами, а потом разгуливать, как ни в чем не бывало, болтать обо всем на свете и опять украдкой заниматься этим??

The whole college scene was soft. They never told you what to expect out there in the real world. They just crammed you with theory and never told you how hard the pavements were. A college education could destroy an individual for life. Books could make you soft. When you put them down, and really went out there, then you needed to know what they never told you.

The war. Here I was a virgin. Could you imagine getting your ass blown off for the sake of history before you even knew what a woman was? Or owned an automobile? What would I be protecting? Somebody else. Somebody else who didn't give a shit about me. Dying in a war never stopped wars from happening.

The problem was you had to keep choosing between one evil or another, and no matter what you chose, they sliced a little bit more off you, until there was nothing left. At the age of 25 most people were finished. A whole god-damned nation of assholes driving automobiles, eating, having babies, doing everything in the worst way possible, like voting for the presidential candidate who reminded them most of themselves.

Что до ада - то он всего лишь одна из форм жизни, ничего страшного.

У моєї матері є дірка, а у батька член, що стріляє соком. Як вони можуть ходити з цими штуками, вдаючи, що все нормально, говорити про різні речі, а потім робити це й нікому не казати? Мене почало нудити, коли я подумав, що вийшов з батькового соку.

Вони експерементували на бідних і, якщо це працювало, - продавали багатим. А якби щось і не спрацювало - то в бідняках нестачі не було.

Вона здавалася непереможною, і виглядала так, ніби ніколи не помре. Вона була настільки старою, що вмирати більше не було сенсу.

— А я сколько тебя вижу, ты всегда пьешь. Это ты так себя защищаешь?

— На сегодня это лучший способ, который я знаю. Без выпивки я бы давно перерезал себе глотку.