«Запах культуры» adlı sesli kitaptan alıntılar, sayfa 11

З іншого боку, нова чутливість виявляє підозрілу симпатію до мистецтва найбільш віддаленого у часі й просторі, - мистецтва доісторичного, або екзотики примітивних народів. Треба зазначити, що художника приваблюють не самі примітивні твори, а швидше їх первіснісність, тобто відсутність усталеної традиції.

Поет починається там, де закінчується людина. людині випадає проживати своє людське життя, поетові - вигадувати те, чого не існує.Саме в цьому виправдання професії поета. Поет розширює світ, додаючи до його реальності континенти своєї уяви. Слово "автор" походить від "auctor" - той, хто збільшує.

Ще мудрий Арістотель навчав нас, що речі відрізняються одна від одної тим, що у них спільного. Саме тому, що всі тіла забарвлені, ми помічаємо, що вони забарвлені по-різному. Різновиди - це лише модефікації чогось одного, ми розрізняємо їх тільки коли бачимо, як в різних формах проявляється їхнє спільне походження.

Кожен стиль, який з'являється в історії, може породити певну кількість різних форм. Але настає день, коли золоту жилу вичерпано. Це сталося, наприклад, з романтичним та натуралістичним романом і театром. Було б помилкою вважати, ніби сучасна безплідність цих напрямків - результат відсутності талантів. Справа у тому, що всі їхні можливі комбінації вичерпані.

По-настоящему современным является то искусство, которое не является искусством

Если говорить начистоту, то история - это царство посредственности.

Душа влюбленного напоминает комнату больного, в которую не поступает свежий воздух.

Ребенок - это и не отец и не мать, а их персонифицированное единство и безграничное стремление к совершенству, ставшее физической и духовной реальностью.

Женщина, любящая преступника, где бы она ни находилась, душою будет с ним в тюрьме.

Истинная любовь, рожденная в сокровенных глубинах человека, по-видимому, не может умереть. Она навсегда остается в чувствительной душе.