«Шестерка воронов» adlı sesli kitaptan alıntılar, sayfa 8
— Що ти робиш? — гавкнув він.
Вона озирнулася через плече — через абсолютно голе плече — і відповіла:
— А є щось, що я маю робити?
— Миттю одягнись!
Дівчина закотила очі.
— Я не збираюсь замерзнути до смерті, щоб захистити твої цнотливі почуття.
Гарний чарівник не надто відрізняється від порядного злодія.
Набагато легше вбивати людей, ніж піклуватися про них.
Живі вимагають від нас більшого, ніж мертві.
Джаспер ніколи не міг точно сказати, як багато з того, що траплялося з Казом, ставалося завдяки його розуму й тактиці, а скільки було тупим везінням.
Джаспер завжди почувався краще, коли люди стріляли в нього. Не те щоб йому подобалася думка, що він може померти (насправді така потенційна можливість могла завершення справи була суттєвим недоліком), але якщо він переймався тим, як залишитися серед живих, то не міг думати ні про що інше. Цей звук — швидше огидне підтвердження пострілу — миттєво залучавдо дії безладну, дратівливу частину його мозку, котра постійно перебувалав пошуках. Це було краще, ніж сидіти за столом і чекати, поки вдасться когось ошукати: краще, ніж стояти біля Мейкерового колеса й бачити, як наближається твоє число. Він дізнався про це у своїй першій бійці на кордонах Новозем'я. Його батько пітнів, тремтів і ледве міг тримати гвинтівку. А Джаспер знайшов своє покликання.
Своїм ножам Інеж довіряла, а вони дарували дівчині відчуття, наче вона народилася з власними кігтями.
"Я не впевнена, що ще маю серце, щоб віддати його комусь, тату".
"Чи можу я розповісти тобі таємницю справжнього кохання? — якось запитав батько. — Мій друзяка полювляв казати, що жінки люблять квіти. І він мав чимало романів, а дружини так і не знайшов. Знаєш чому? Бо жінки люблять квіти, але лише одна з них закохана в аромат гарденій пізнього літа, котрий нагадує їй бабчин ґанок. Єдина жінка любить яблуневий цвіт у синьому горнятку. Лише одна жінка віддала своє сердце дикій герані".
"Це мама!" — вигукнула Інеж.
"Так, мама закохалася в дику герань, бо не існує іншої квітки цього відтінку, і вона стверджує, що коли ламає гілочку й закладає за вухо, цілий світ пахне літом. Багато хлопців приносимуть тобі квіти. Але одного дня ти зустрінеш того, хто запам'ятає твою улюблену квітку, улюблену пісню, улюблені солодощі. І навіть якщо він буде занадто бідним, щоб принести тобі їх, це не матиме значення, бо він витратив час, щоб вивчити тебе так, як ніхто інший. Лише цей хлопець заслуговує на твоє серце".
— На кожун трюк, який ти сьогодні бачив, я відповім тисячею інших.
