Kitabı oku: «Minne, або Пам’ять по-шведськи. Методика знаменитого тренера з розвитку пам’яті», sayfa 4

Правильно харчуйтеся

Є дві речі, які потрібні мозку, – сон і енергія. Щодо енергії, то ви повинні харчуватися регулярно і різноманітно. Хоча важко знайти будь-яку дієту з доведеною користю для мозку. Багато хто стверджує, що для пам’яті корисна риба. Проте річ у тім, що набагато важливіше дотримуватися збалансованої дієти й повністю розв’язати проблему енергопостачання традиційним правильним харчуванням, як вчили ще в школі. Багато фруктів і овочів, а також певна кількість білків і вуглеводів у правильній пропорції.

Перед чемпіонатом з пам’яті 2010 року я запитав Лейфа Маннерстрьома, чи не хоче він скласти програму харчування, яка була б спеціально розроблена для розвитку пам’яті. Він не зміг цього зробити, тому що взагалі виступає за добре харчування, та й скласти таку дієту не так-то просто. Коли ми змагаємося в запам’ятовуванні, в день конкурсу сидимо нерухомо від шести до восьми годин.

Незважаючи на те, що цей вид спорту не пов’язаний із фізичним навантаженням, витрачається багато енергії. Ніхто не хоче почуватися голодним під час змагання. Тому багато хто, як і я, беруть із собою фрукти, шоколад, воду й інші продукти, якими можна перекусити в перервах.

Обід – це окрема історія. Нікому не хочеться ризикувати, і є надто багато продуктів, від яких важкість у шлунку. Це може негативно позначитися на запам’ятовуванні, коли ви раптом відчуєте сонливість замість бадьорості й готовності до роботи. Можна взяти каву й енергетичні напої, бо вони мають доведений стимуляційний ефект, але мало хто з нас, професіоналів у царині пам’яті, їх вживає. Більшість п’ють воду.

З побічними ефектами стимуляційних напоїв, особливо з їх сечогінною дією, впоратися набагато складніше. Ви можете бути яким завгодно бадьорим, але якщо під час змагання ви весь час хотітимете до вбиральні, саме ця думка першою спаде на розум, коли ви захочете випити будь-що, крім води.

Спіть правильно і багато

Брак сну впливає на пам’ять більше, ніж неправильні дієти, і це набагато небезпечніше. Все може піти шкереберть, якщо ви не спатимете правильно. Скільки часу потрібно спати – це дуже індивідуально, але нормою для дорослого є близько семи годин. Діти, природно, потребують більше годин сну.

Один хороший друг якось мені сказав, що вирішив спати сім або більше годин щоночі. Він змінив свій розпорядок дня так, щоб завжди лягати спати вчасно, і дотримувався його протягом тривалого періоду. Поступово він позбувся багатьох проблем зі здоров’ям. Його вже не турбувала величезна кількість неприємних симптомів, і йому було дуже важко повірити, як довший на годину сон здатний позбавити головного болю, хронічної втоми й проблем із концентрацією уваги.

Важко отримати конкретну інформацію, як погіршується мозкова діяльність через брак сну. Але коли ви натренуєте свою пам’ять і зможете запам’ятовувати великі обсяги інформації, у вас з’являться відмінні інструменти, щоб побачити, як все відбувається насправді.

Можливості й потужність мозку

Часто можна почути: «Ми використовуємо тільки 10% здібностей нашого мозку». Це не так, це – поширений міф. Наш мозок споживає близько 20% щоденної витрати енергії незалежно від того, як ми її використовуємо.

Коли ми не спимо, всі органи чуття постійно готові до роботи, хочемо ми цього чи ні. Все, що впливає на нас, – звук, світло, образи, запахи, відчуття й усе інше, – мозок реєструє свідомо й несвідомо. Проводиться первинний аналіз того, що потрібно запам’ятати або забути як фоновий шум. Ближче до ночі ми добре пам’ятаємо всі події цього дня, якісь важливі зустрічі тощо, але не кількість людей у трамваї дорогою на роботу або колір їхнього одягу. Ми можемо не згадати навіть, що їли на сніданок і на обід. Мозок має тенденцію фільтрувати несуттєву інформацію, занадто загальну й неважливу, рутину, що регулярно повторюється.

Коли ми спимо, в нашому мозку відбувається ще один дуже важливий процес: ми аналізуємо, обробляємо й зберігаємо в пам’яті події. Навіть якщо тіло спить, мозок працює – сортує інформацію, а також відновлює й поповнює сили для нового дня з його новими можливостями. Протягом доби мозок споживає приблизно однакову і надивовиж велику кількість енергії, тому що він майже завжди активний.

Міф про використання всього 10% здатності мозку виник через те, що ми не знаємо його можливостей і не уявляємо, чого його можна навчити. Через своє невігластво ми не звикли думати, що мозок можна тренувати. Це подібно до того, коли б ми рухалися зі швидкістю 5 кілометрів на годину, а потім би хтось помітив, що, трохи потренувавшись, можна бігти зі швидкістю 20 кілометрів на годину. Або навіть зі швидкістю до 35 кілометрів на годину, якщо захочеться стати одним із найшвидших людей у світі. Я хочу сказати, що ми недооцінюємо свій мозок і здатність його свідомо контролювати. Під час сну і під час бадьорості процес мислення триває в основному несвідомо, за винятком активного навчання чого-небудь.

Мозок працює весь час і аналізує зовнішній світ. Навіть коли ви сидите в автобусі, слухаєте музику й уважаєте, що повністю відсторонилися, ви можете легко повернутися до реальності й мало коли пропускаєте потрібну зупинку. Хтось у цей час несвідомо стежить, щоб ви не припустилися помилок.

Є багато людей, які навчилися керувати своїм тілом так, що це здається неймовірним. Вони можуть знизити частоту серцевих скорочень майже до нуля або змусити кишківник працювати у зворотному напрямку й очистити його. Якби я сам не досяг таких дивовижних результатів після напруженого розумового тренування, я б не повірив, що таке можливе. Але за допомогою медитації, яка сама по собі є одним із видів розумового тренування, такі люди навчилися усвідомлено керувати відділами мозку, що зазвичай працюють несвідомо. Хоча багатьом легко повірити, що вони мають майже надприродні здібності або якийсь вроджений дар, якого в нас, звичайних людей, просто немає. Проведімо уявний експеримент. Уявіть собі мозок людини як звичайний м’яз – так нам буде набагато легше зрозуміти, що його можна натренувати. Сьогодні в суспільстві утвердилася ідея про пластичність мозку. А це означає, що ми можемо формувати мозок набагато більшою мірою, ніж думаємо, і частково переносити функції одних ділянок мозку на інші, наприклад, за травми голови або інсульту.

Якщо захотіти, щоб власне тіло було здатне на більше, або щоб мозок запам’ятовував швидше і краще, треба тренуватися. Як і з тілом, регулярні вправи підвищують якість пам’яті. Таким чином, надзвичайно важливо перестати недооцінювати свої можливості. Ви зможете все, якщо захочете, а особисто мої здібності – зовсім не вроджені. Мозок уміє набагато більше, ніж нам здається, і я сам постійно дивуюся моїм досягненням і рекордам інших людей. Так що будьмо, як діти, – з відкритим серцем беріться за вивчення нового і запитуйте, як це треба робити. І можете втішити себе тим, що ваш мозок використовує приблизно стільки ж енергії, скільки й тоді, коли він лінується або після тренування.