Kitabı oku: «Одержима», sayfa 8
Yazı tipi:
Про що він молиться?
Месія (впівголоса).
Нехай мине
ся чаша.
Міріам.
Саваоф! чи й ся молитва
в сю ніч твого престолу не досягне?
Вовкам даси ти на поталу сина?
Месія.
Але хай буде так, як ти бажаєш,
а не як я…
Міріам.
Сам Вельзевул, напевне,
почув би милосердя.
Месія (до учеників).
Ви спите?
Не спіть! моя душа смутна до смерті!
Міріам.
Каміння у пустині відкликалось
потрійною луною, але сі
не обізвуться, ні, дарма надія!
Я обізвусь… Який злий дух тримає
мої слова? Учителю! Єдиний!
O світочу моїх очей! Невже ти
не бачиш, як я гину тут від туги,
від болю, від тривоги? І нічим,
нічим потішити тебе не можу!
…Я обізвусь… Ні, голосу не стане.
Коли ж і стане, дико забринить,
немов шакала голос опівночі,
бо туга стиснула за серце… Я не можу,
не можу бачити сього! Прощай!
Ох, Міріам, ти проклята від бога!
(Так само незамітно для Месії, але швидко вибігає з саду.)
ІІІ
На Голгофі. Ніч. Три хрести з розп’ятими, вже мертвими. Віддалік варта, інших людей нема, тільки Міріам сама під хрестом Месії.
Міріам.
Він їм простив. Він їм усім простив.
Вони те чули і на віки вічні
його слова потіхою їм будуть.
А тільки я не прощена зосталась,
бо я не можу їм простить за нього.
Я всіх і все ненавиджу за нього:
і ворогів, і друзів, і юрбу,
отой народ безглуздий, що кричав:
«Розпни його, розпни!» – і той закон
людський, що допустив невинно згинуть,
і той закон небесний, що за rpix
Türler ve etiketler
Yaş sınırı:
12+Litres'teki yayın tarihi:
11 mayıs 2016Hacim:
11 s. 1 illüstrasyonTelif hakkı:
Public Domain