Kitabı oku: «Біблія саморозвитку. Ілюстроване видання», sayfa 2
Це буде просто чудово, якщо ви надасте вашим читачам можливість побачити повну і неупереджену картину їх власних недоліків і переваг, і навчитися відрізняти успіх від провалу.
Мільйони людей зараз стикаються з проблемою надолуження втраченого через період економічної депресії. Виходячи з особистого досвіду, можу сказати Вам, що знаю, що ці люди вкрай потребують такої авторитетної і надихаючої поради, яку вони можуть отримати від Вас.
Вам чудово відомі проблеми тих, хто стикається з необхідністю починати все спочатку. Сьогодні в Америці є тисячі охочих дізнатися, як перетворити свої ідеї на гроші. Це люди, які втратили все, і тепер вони мають починати все з чистого аркуша. Якщо хтось і може їм допомогти, то це Ви.
Дуже сподіваюся отримати одну з перших надрукованих копій вашої книги з вашим автографом.
З найкращими побажаннями,
Щиро ваш Дженнінгс Рендольф
Розділ 2. Бажання
Відправна точка всіх досягнень
Перший крок до багатства
Коли Едвін С. Барнс зійшов з вантажного поїзда в Оранж, штат Нью-Джерсі, зовні він був більше схожий на волоцюгу, але його думки були воістину вартими короля!
Він попрямував до офісу Томаса Едісона прямо з вокзалу, і всю дорогу думав про майбутню зустріч. Він уявляв, як стоїть перед Едісоном, як просить дати йому шанс втілити МРІЮ ВСЬОГО ЙОГО ЖИТТЯ, як його переповнює палке бажання стати діловим партнером великого винахідника. Бажання Барнса не було просто надією! Воно не було просто примхою! Це було сильне, пульсуюче бажання, яке було вище всіх зовнішніх обставин. Воно було чітким і виразним.
Бажання Барнса не було новим або скороминущим, він виношував цю ідею вже довгий час і вона стала домінуючою в його свідомості. На самому початку, коли бажання тільки з'явилося в його голові, можливо, це і було просте рядове бажання, але коли Барнс стояв перед Едісоном, це вже було щось набагато більше.
Кілька років по тому Едвін С. Барнс знову стояв перед Едісоном в тому ж офісі, де вони вперше зустрілися. І на цей раз його БАЖАННЯ стало реальністю. Він почав працювати з Едісоном. Домінуюча МРІЯ ВСЬОГО ЙОГО ЖИТТЯ стала реальністю. Згодом люди заздрили Барнсу, тому що доля не встояла перед його напором і щедро нагородила його. Однак вони бачили лише його тріумф, навіть не намагаючись з'ясувати причину такого успіху.
Барнс досяг успіху, тому що поставив собі певну мету, а потім доклав всю свою енергію та силу волі для її досягнення. Він не став партнером Едісона відразу ж у день їхнього знайомства. Але він був щасливий почати навіть з незначної роботи, якщо це могло наблизити його хоча б на крок до його заповітної мрії. Минуло цілих п'ять років, перш ніж з'явився шанс, на який так чекав Барнс. За всі ці роки не було жодного променя надії, жодної ознаки втілення його БАЖАННЯ. Всі вважали Барнса лише ще одним гвинтиком у діловій машині Едісона. Так думали абсолютно всі, крім самого Барнса, бо він вважав себе ПАРТНЕРОМ Едісона З ТІЄЇ САМОЇ ХВИЛИНИ, коли переступив поріг його офісу в день їхнього знайомства.
Це якнайкраще демонструє, яку силу має ЧІТКЕ і КОНКРЕТНЕ БАЖАННЯ. Барнс досяг своєї мети, тому що він хотів бути діловим партнером пана Едісона більше всього на світі. Він склав для себе план досягнення цієї мети. Потім він СПАЛИВ ВСІ МОСТИ. Він ні на мить не відрікся від свого БАЖАННЯ, він шліфував його, поки воно не стало його життєвою метою, а потім і реальним фактом його життя.
Вирушаючи до Оранжу, він не сказав собі: «Я спробую вмовити Едісона дати мені якусь роботу». Він сказав: «Я поставлю Едісона перед фактом, що я прийшов робити з ним бізнес». Він не сказав: «Я попрацюю у Едісона кілька місяців, і якщо не отримаю підтримки з його боку, піду і знайду роботу деінде». Він сказав собі: «Я почну з чого завгодно. Я візьмуся за все, що запропонує мені Едісон. Але я стану його діловим партнером ще до того, як закінчу поратися с дрібними дорученнями».
Він не сказав: «У мене буде кілька «планів Б» на випадок, якщо не вигорить моя затія з Едісоном». Він сказав: «У цьому житті в мене є тільки ОДНА мета, і я маю намір її досягти. І це ділове партнерство з Томасом Едісоном! Я спалю всі мости і поставлю ВСЕ своє МАЙБУТНЄ на те, щоб отримати те, що я хочу».
Він не залишив собі шляхів для відступу. Пан або пропав!
Ось, власне, і вся історія успіху Барнса!
Перемога або смерть!
Давним-давно великий воєначальник зіткнувся з ситуацією, яка змусила його прийняти рішення, яке принесло йому перемогу на полі битви. Йому потрібно було зіткнутися з могутнім ворогом, армія якого в рази перевищувала за чисельністю його власну. Він посадив своїх солдатів у човни і відправив їх на територію противника. Коли вони прибули на місце битви, він наказав спалити кораблі, на яких вони припливли. Звертаючись до своїх воїнів перед першою битвою, він сказав: «Погляньте на наші палаючі кораблі. Це означає, що ми не покинемо ці берега живими, якщо не переможемо! Зі щитом або на щиті! Перемога або смерть!» У підсумку вони виграли бій.
Той, хто хоче досягти успіху в будь-якому починанні, повинен подібно цим воїнам бути готовим спалити свої кораблі і відсікти всі шляхи для відступу. Тільки так можна налаштувати себе на те, що я називаю палким бажанням ПЕРЕМОГИ, бо від цього безпосередньо залежить, досягнете ви успіху чи ні.
Загартоване бажання у вогні не горить
У 1871 році Чикаго охопила величезна пожежа, яку не могли загасити впродовж двох днів. Пожежа знищила більшу частину міста, при цьому сотні жителів міста загинули. Велика чиказька пожежа стала однією з наймасштабніших катастроф XIX століття.
Наступного ранку після пожежі група торговців стояла на Стейт-стріт і розглядала тліючі залишки того, що колись було їх магазинами. Вони зібралися, щоб вирішити, чи намагатися їм відновити свій бізнес тут або ж відправитися шукати кращої долі кудись в інше, більш сприятливе для бізнесу місце і почати там все з чистого аркуша. Всі торговці вирішили покинути Чикаго. Всі, крім одного. І звали цього торговця Маршал Філд. Він вказав пальцем на залишки свого магазину і сказав: «Колеги, на цьому місці я збудую найбільший магазин у світі, незалежно від того, скільки разів йому доведеться горіти».
Це було багато років тому. Магазин дійсно був побудований. Він стоїть там і сьогодні, нагадуючи нам всім про силу по-справжньому ЗАГАРТОВАНОГО БАЖАННЯ, яке не боїться вогню. Найлегшим шляхом було поїхати з міста, як і зробили товариші Філда. Коли робота здавалася непосильною, а майбутнє похмурим, інші торговці здалися і пішли найпростішим, як їм здавалося, шляхом.
Зверніть увагу на відмінність між Маршалом Филдом та іншими торговцями, тому що це те саме, що відрізняє Едвіна С. Барнса від тисяч інших молодих людей, які працювали на підприємстві Едісона. Це те, що відрізняє практично всіх, хто досягає успіху, від тих, хто зазнає поразки.
Шість кроків
Кожна людина, яка досягла віку, коли приходить розуміння цінності грошей, бажає їх мати. Але просте бажання не приносить багатства. Це повинно бути палке бажання, яке переростає в свого роду нав'язливу ідею, а потім і у певний план дій щодо примноження багатства. Але все це повинно супроводжуватися наполегливістю, яка не визнає поразку. Тільки комбінація всіх цих чинників прокладе вам шлях до багатства.
Метод, за допомогою якого ваше по-справжньому палке бажання багатства можна перетворити на його фінансовий еквівалент, складається з шести чітких практичних кроків, а саме:
Крок перший. Чітко визначте в своїй свідомості ту кількість грошей, яку ви хотіли б мати. Це важливо. Недостатньо просто сказати: «Я хочу багато грошей». Існує певна психологічна обґрунтованість для такої визначеності, але про неї ми поговоримо у наступному розділі.
Крок другий. Визначте, що саме ви готові зробити, так би мовити, чим «заплатити», щоб отримати ці гроші, бо безкоштовний сир буває тільки в мишоловці.
Крок третій. Встановіть для себе певний термін, до якого ви маєте намір отримати бажані гроші.
Крок четвертий. Складіть чіткий план дій по втіленню вашого бажання, і почніть слідувати йому відразу ж, незалежно від того, чи вважаєте ви себе готовим до цього чи ні.
Крок п'ятий. Викладіть у письмовій формі чітко і коротко суму грошей, яку ви маєте намір отримати, терміни реалізації вашого бажання, вкажіть, що ви маєте намір дати взамін цих грошей, і чітко розпишіть план, за допомогою якого ви маєте намір всього цього досягти.
Крок шостий. Читайте вашу письмову заяву вголос два рази на день, один раз перед сном і один раз вранці, коли прокинетеся. ЧИТАЮЧИ, ВИ ПОВИННІ УЯВЛЯТИ, ВІДЧУВАТИ І ВІРИТИ, ЩО ЦІ ГРОШІ ВЖЕ ВАШІ.
Важливо, щоб ви виконали всі ці кроки, бо вони вкрай необхідні. І особливо важливий саме шостий крок. Ви можете скептично відзначити: «Як же я можу уявити, що у мене вже є ці гроші, якщо у мене їх поки немає?» У цьому вам допоможе ваше палке бажання. Саме наполегливість вселить у вас віру, переконає, нав’яже (називайте це як хочете, головне – результат), що ви отримаєте ці гроші. В цьому і полягає мета шостого кроку.
Тільки ті, хто по-справжньому вірить у своє майбутнє багатство, в результаті його і отримують.
Для тих, що не заглиблювався у вивчення тонких матерій та механізмів роботи людського розуму, ці інструкції можуть здатися не дуже практичними. Тим, хто не бачить сенсу в цих шести кроках, може бути корисно дізнатися, що про ці кроки мені розповів сам Ендрю Карнегі. Він починав як звичайний робітник на сталеливарних заводах, але незважаючи на такий доволі скромний початок, йому вдалося заробити статок, який на той час становив понад сто мільйонів доларів. І все це завдяки вищевказаним принципам.
Більш того, ці шість кроків були вздовж і поперек вивчені покійним Томасом Едісоном, і схвалені їм не тільки як інструмент для примноження грошей, але і для досягнення будь-якої іншої чіткої мети.
Всі ці кроки не вимагають від вас якихось надзусиль, вони не передбачають «тяжкої праці» або якихось непосильних жертв. Виконуючи їх, ви не будете виглядати смішними або легковірними. Не потрібно бути мудрішим за Соломона, щоб виконувати ці прості інструкції. Все, що вам потрібно, це трохи уяви, щоб побачити, зрозуміти і усвідомити, що якщо ви хочете заробити великі гроші, не можна покладатися лише на випадок і вдачу. Ви повинні засвоїти, що всі, хто нажив величезні статки, спочатку мріяли, сподівалися, хотіли, пристрасно бажали і створювали ПЛАНИ ДІЙ перед тим, як заробили свої гроші.
А ще ви повинні засвоїти, прямо тут і прямо зараз, що не бачити вам ваших багатств, ЯКЩО ви не розпалите ВОГОНЬ вашого БАЖАННЯ грошей і по-справжньому не повірите у те, що вони стануть вашими.
Всі великі лідери, від початку цивілізації і до теперішнього часу, були мрійниками. Християнство зобов'язане своєму величезному впливу у сучасному світі тому, що його засновником був наполегливий мрійник, який зміг навчитися чітко бачити речі у своїй уяві, перш ніж вони набували фізичної форми.
Якщо ви не бачите у своїй уяві великих багатств, ви ніколи не побачите їх на своєму банківському рахунку.
Ще ніколи в історії Америки перед мрійниками настільки широко не були відкриті двері можливостей. Економічна криза всіх поставила у рівні умови. І тепер нові перегони за успіх і багатство вже чекають на стартовий постріл. На кону величезні статки, які будуть накопичені протягом наступних десяти років. Однак правила гри змінилися, тому що старий світ зазнав змін, а новий світ відтепер прихильний до тих, у кого не було можливості виграти в умовах, які існували під час кризи, коли зростання і розвиток були паралізовані страхом.
Нам, безпосереднім учасникам цієї гонки за багатством, слід знати, що цей новий світ вимагає новаторства: нових ідей, нових способів ведення справ, нових лідерів, нових винаходів, нових методів навчання, нових підходів у маркетингу, нових книг, нової музики і кіно. Але крім всього цього, є ще дещо, одна якість, якою потрібно володіти, щоб виграти цей забіг – це вміння ЧІТКО ВИЗНАЧАТИ МЕТУ, знати, чого ти хочеш, і ПРИСТРАСНО БАЖАТИ досягти цієї мети.
Економічна криза ознаменувала загибель однієї епохи і народження іншої. Цей змінений світ вимагає практичних мрійників, які можуть і будуть втілювати свої мрії в життя. Такі мрійники завжди були і завжди будуть наріжними каменями розвитку цивілізації.
Ми, бажаючі накопичувати багатства, повинні пам'ятати, що справжніми лідерами завжди були людьми, які використовували і застосовували на практиці невловимі, невидимі сили ще не очевидних можливостей і перетворювали ці сили (або іншими словами імпульси думки) в хмарочоси, міста, заводи, літаки, автомобілі та всі види зручностей, які роблять наше життя більш приємним і комфортним.
Терпіння і неупереджений розум – це ті якості, без яких не обійтися сучасним мрійникам. Ті, хто бояться нових ідей, приречені на провал. Ніколи ще не було часу, більш сприятливого для новаторів, ніж зараз. Вже не потрібно нікуди бігти і нічого завойовувати. Зараз нас оточує величезний діловий, фінансовий і промисловий світ і у нас з'явився шанс направити його по новим і кращим лініям зростання і розвитку.
Не дозволяйте нікому впливати на вас і пригнічувати мрійника, який живе у вас всередині. Щоб виграти у цьому мінливому світі, ви повинні перейнятися духом великих новаторів минулого, чиї мрії заклали фундамент можливостей для нас з вами, щоб сьогодні ми могли рости і розвиватися, реалізовувати наші таланти і накопичувати потенціал для майбутніх поколінь.
Давайте не будемо забувати, що Колумб мріяв знайти Невідомий світ, він був упевнений в його існуванні і поставив на кін своє життя. Результат ми всі знаємо – він відкрив його!
Мрії великого астронома Миколи Коперника наповнювали думки про безліч світів – і він відкрив їх! Сьогодні світ схиляється перед його досягненнями, і це ще раз доводить, що «ДЛЯ УСПІХУ ВСІ ЗАСОБИ ДОБРІ, А ПРОВАЛ НЕ ТЕРПИТЬ ВИПРАВДАНЬ».
Якщо те, що ви хочете зробити, правильно, і ви у це вірите, продовжуйте і зробіть це! Ідіть до своєї мрії і не звертайте уваги, що скажуть інші, якщо ви зіткнетеся з тимчасової невдачею, тому що ці «інші», можливо, просто не знають, що КОЖНА НЕВДАЧА НЕСЕ В СОБІ НОВІ МОЖЛИВОСТІ НА ШЛЯХУ ДО УСПІХУ. Все, що вам потрібно, це просто їх розгледіти.
Генрі Форд був бідним і неосвіченим, але це не заважало йому мріяти про карету, яка їде без упряжки. Томас Едісон мріяв про лампу, яка світила і керувалася за допомогою електрики. І він наполегливо йшов до втілення своєї мрії, не дивлячись на тисячі невдалих спроб.
Лінкольн мріяв про свободу для темношкірих рабів і поклав на це своє життя. Сьогодні ми бачимо, що праця його не була марною.
Брати Райт мріяли про машину, яка буде літати по повітрю. Що ж, сьогодні плоди їхніх мрій ми щодня бачимо в небі по всьому світу.
Марконі мріяв про систему використання невловимих сил для передачі сигналів по повітрю. А от вам і доказ того, що мрії його не були марними – сьогодні «по повітрю» працює практично все. Мрія Марконі зробила всіх людей на землі сусідами, люди можуть спілкуватися один з одним, де б вони не знаходилися. Найцікавіше, що «друзі» запхали його у психіатричну лікарню, коли він оголосив, що знайшов спосіб надсилати повідомлення по повітрю, без допомоги дротів або інших прямих фізичних засобів зв'язку. Погодьтеся, сьогодні мрійникам живеться набагато легше.
Світ звик до нових відкриттів. Більш того, зараз світ винагороджує мрійника, який дає йому нову ідею або винахід.
«Найбільші досягнення починалися з мрії. Дуб спить у жолуді, птаха чекає в яйці, а у вищій мрії душі пробуджується ангел. МРІЇ – ЦЕ грядки для розсади РЕАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ» (Джеймс Аллен «Які мислить людина»).
Прокинься і співай, о мрійнику світу! Твоя зоря зійшла і світить яскраво, показуючи шлях. Світова криза принесла можливість, на яку ти так довго чекав. Вона навчила людей смиренності, терпіння і неупередженості.
Світ сповнений МОЖЛИВОСТЕЙ, яких не було у мрійників минулого.
БАЖАННЯ КИМОСЬ БУТИ І ЩОСЬ РОБИТИ – це трамплін для всіх мрійників. Мрії не народжуються з байдужості, лінощів і відсутності амбіцій.
Світ більше не знущається над мрійниками і не називає їх не практичними. Щоб побачити це на власні очі, вирушайте в штат Теннессі і подивіться, що вдалося зробити президенту-мрійнику, який підкорив велику силу води. Багато років тому така мрія здавалася б просто божевіллям.
Нехай ви розчарувалися, нехай зазнали поразки, нехай ваше серце розбилося і обливається кров'ю. Зберіться і не впадайте у відчай, тому що всі ці переживання загартовують духовний метал, з якого ви зроблені – а це надбання небаченої цінності.
Якщо життя підкинуло вам лимони, годі кривитися – робіть лимонад!
Всі, хто досяг успіху в житті, не раз спотикалися на старті, отримуючи від життя доброго стусана під зад, але саме це змушувало їх додати швидкості і мчати вперед до заповітної фінішної стрічки. Поворотний момент в житті часто настає у часи кризи, і ось як раз у такі моменти ви пізнаєте себе з іншого боку, у вас відкривається, так би мовити, друге дихання.
Джон Буньян написав свій роман «Подорож пілігрима», який є одним з найкращих романів у всій англійській літературі, після того, як потрапив до в'язниці і піддався жорстокому покаранню за свої погляди на тему релігії.
Геніальність О. Генрі відкрилася світу саме у кризовий момент його життя, коли він потрапив до в'язниці у Коламбусі, штат Огайо. Обставини змусили його проявити «іншого себе» і почати використовувати свою УЯВУ – саме тоді в ньому прокинувся великий письменник, витіснивши жалюгідного злочинця та вигнанця.
Життя дійсно дивне і непередбачуване, його хитросплетіння нескінченні і незбагненні. Не менш дивними є методи Безмежного вселенського Розуму, за допомогою яких він іноді піддає людей всіляким випробуванням, перш ніж вони відкривають у собі великий потенціал і джерело прекрасних ідей.
Томас Едісон, найбільший винахідник і вчений, зазнавав невдачі незліченну кількість разів, перш ніж розбудив генія, який спав у його мозку.
Чарльз Діккенс спочатку працював на фабриці з виробництва вакси, де наклеював ярлики на банки з гуталіном. Але трагедія його першого кохання настільки вразила його, що пробудила в ньому одного з найкращих авторів у світі. Ця любовна трагедія подарувала світові спочатку «Девіда Копперфільда», а потім і ряд інших прекрасних літературних робіт. Однак, як правило, розчарування у коханні призводить до того, що чоловіки починають пити, а жінки занурюються у глибоку депресію. Все це відбувається, тому що більшість людей так і не захотіли навчитися перетворювати свої найпотужніші емоції на мрії творчого характеру.
Американська письменниця та політична активістка Елен Келлер була глухою, німою та сліпою практично від самого народження. Але незважаючи на це, її ім'я навіки залишиться у списку великих світу цього. Все її життя є доказом того, що ніхто не переможений, поки не визнав свою поразку.
Чудовий шотландський поет Роберт Бернс був неписемним сільським хлопцем. Він ріс у злиднях і, здавалося б, повинен був стати рядовим п'яницею. Але він не пішов цим шляхом! Він зробив світ кращим, відобразивши свої прекрасні думки у поезії і, таким чином, вирвав бур'ян обставин і посадив на їх місце троянду.
Букер Таліафер Вашингтон – один з найвидатніших борців за право на освіту для афроамериканців, оратор, політик і письменник – був сином чорної рабині, з народження загнаний у рамки дискримінації через свою расу та колір шкіри. Але маючи терпіння та будучи неупередженим, він став тим самим мрійником, якому вдалося побороти обставини і зробити багато добрих справ для людей своєї раси.
Бетховен був глухим, а Мілтон сліпим, але їх імена пам'ятатимуть завжди, тому що вони мріяли і надавали цим мріям чіткі організовані форми.
Перш ніж перейти до наступного розділу, розпаліть у розумі вогонь надії, віри, відваги та терпіння. Розвиваючи у собі ці якості та слідуючи описаним вище практичним принципам, все інше прийде до вас, коли ви будете готові до цього. Як говорив Емерсон: «Кожна притча, кожна книга, кожна приказка, призначена для допомоги або розради, неодмінно дійде до тебе прямим чи обхідним шляхом. Кожен друг, якого потребує не твоя воля, а твоя велика та ніжна душа, прийме тебе у свої обійми». (Ральф Волдо Емерсон, «Наддуша»).
Існує різниця між БАЖАННЯМ щось отримати і готовністю це отримати. Ніхто не буде готовий щось отримати, поки не повірить в те, що може це отримати. У вас повинна бути ВІРА, а не просто надія або бажання. Відкрийте свій розум для віри, це вкрай важливо. У закритому розумі не живе ні віра, ні відвага.
Запам'ятайте, що для того, щоб рости і розвиватися, досягти достатку і процвітання буде потрібно не більше зусиль, ніж для того, щоб змиритися з убогістю та злиденністю. Цю універсальну істину дуже добре відображають чудові вірші американської поетеси Джессі Ріттенхаус:
Коли з Життям уклав ти
Контракт ціною в гріш —
То гріш тобі і світить,
І нити ти облиш!
Життя суддя суворий —
«Отримай, що просив»,
Та є ціна усьому,
Будь-ласка, заплати.
Ти краще усвідомлюй
Цю істину просту,
Як просиш ти багатства
Отримаєш його.
Як бажання може перехитрити матінку-природу
В якості кульмінації до цієї глави я хочу розповісти вам про одного з найбільш незвичайних людей, яких я коли-небудь знав. Я вперше побачив його двадцять чотири роки тому, через кілька хвилин після його народження. Він народився без вух, і на думку лікаря ця дитина була приречена бути глухою та німою все своє життя.
Але я був не згоден з думкою лікаря. Я мав на це право, адже я був батьком цієї дитини. В мене теж була своя думка на цей рахунок, але я висловив її НЕ вголос – я висловив її своєму серцю. Я прийняв для себе рішення, що мій син буде чути та говорити. Нехай Матінка-природа і дала мені дитину без вух, але вона не може змусити мене змиритися з цим нещастям.
У глибині душі я знав, що мій син буде чути та говорити. Як? Я був упевнений, що є якийсь спосіб, і я знав, що знайду його. Я згадав слова безсмертного Емерсона: «З усіх боків нас навчають вірі. Нам залишається тільки бути слухняними і смиренними. Для кожного з нас є шлях, і, прислухаючись, ми зрозуміємо, який напрямок є правильним».
Що це за правильний напрямок, запитаєте ви? БАЖАННЯ! НАЙБІЛЬШЕ НА СВІТІ Я бажав, щоб мій син не був глухонімим. І я ні на мить не зрікся цього бажання.
Багато років тому я писав: «Наші єдині обмеження – це ті, які ми встановлюємо в нашому власному розумі». Але тоді я вперше замислився, чи дійсно це правда. На ліжку переді мною лежала новонароджена дитина без природного органу слуху. Навіть якщо він і зможе чути та говорити, він буде явно знівечений на все життя. Звичайно, це було обмеження, яке ця дитина не сама встановила у своєму розумі.
Що я міг вдіяти в тій ситуації? Я повинен був знайти спосіб прищепити цій дитині своє власне палке бажання вигадати спосіб і алгоритм передачі звуку в його мозок без допомоги вух.
Як тільки мій син став досить дорослим для цього, я почав наполегливо наповнювати його розум непереможним бажанням чути, щоб Природа, відомими тільки їй методами, трансформувала це бажання у реальність.
Всі ці думки постійно крутилися у моїй власній голові, але я нікому про це не говорив. Кожного дня я знову і знову повторював свою обіцянку не миритися з глухотою сина. Коли він підріс і почав помічати оточуючі його речі, ми помітили, що він все ж трохи чує. Коли він досяг віку, коли діти зазвичай починають говорити, він не намагався говорити, але по його діям ми бачили, що він міг чути певні звуки. Це було все, що мені потрібно було знати! Я був переконаний, що якщо він міг чути, нехай навіть зовсім трохи, він може розвинути цю здатність ще більше. Потім сталося те, що дало мені яскравий промінь надії. І сталося це, як зазвичай буває, геть несподівано.
Ми придбали патефон. Коли наша дитина вперше почула музику, вона була просто в неймовірному захваті, і, звичайно ж, забрала його собі. Незабаром в нашого сина навіть з'явилися певні улюблені записи. Якось він програвав одну платівку знову і знову, майже дві години, затиснувши зубами край корпусу програвача. Ми не розуміли важливість цієї самостійно сформованої їм звички до тих пір, поки через деякий час не дізналися про так звану «касетну провідність» звуку.
Незабаром після того, як син забрав собі патефон, я виявив, що він міг чути мене досить чітко, коли я говорив, торкаючись губами його скроні. Це відкриття дало мені необхідні засоби, за допомогою яких я почав втілювати в життя своє палке бажання – допомогти моєму маленькому синові розвинути слух і мову. На той час він почав робити короткі уривчасті звуки, намагаючись вимовити певні слова. Перспектива була далеко не обнадійлива, але БАЖАННЯ, підкріплене ВІРОЮ, не знає слова «неможливо».
Переконавшись, що він розрізняє мій голос, я відразу ж почав вселяти своєму синові бажання чути та говорити. Незабаром я виявив, що йому подобаються казки на ніч, тому я почав вигадувати розповіді, які закликають його розвивати впевненість у собі, уяву та гостре бажання чути та бути нормальним.
Зокрема, була одна історія, яку я часто йому повторював, надаючи їй все нові відтінки та деталі. Метою цієї історії було навіяти йому думку про те, що його недуга була не недоліком, а навпаки цінним надбанням. Незважаючи на те, що філософія, дослідженням якої я тоді займався, стверджувала, що КОЖНА НЕВДАЧА НЕСЕ У СОБІ рівнозначну МОЖЛИВІСТЬ, я повинен вам зізнатися, що не мав ні найменшого уявлення, як таке нещастя як відсутність вух могло коли-небудь стати надбанням. Проте, я продовжив навіювати йому цю філософію у вигляді казок на ніч, сподіваючись, що прийде час, коли він знайде який-небудь спосіб використовувати своє, вибачте на слові, каліцтво для якоїсь корисної мети.
Розум прямо говорив мені, що у долі навряд чи знайдеться адекватна компенсація за відсутність вух і слуху. Але моє Бажання було підкріплене вірою, тому воно заглушало голос розуму і надихало мене не здаватися.
Коли я аналізую всі ці події у ретроспективі, я бачу, що у значній мірі саме віра сина в мене принесла такі вражаючі результати. Він вірив у все, що я йому говорив. Я навіяв йому ідею, що він має очевидну перевагу перед своїм старшим братом, і що ця перевага не раз допоможе йому у житті. Наприклад, вчителі у школі, бачачи, що у нього не було вух, проявляли до нього особливу увагу та ставилися з надзвичайною добротою. Його мати подбала про це, домовившись із вчителями, щоб ті приділяли йому додаткову увагу. Я також навіяв йому ідею, що коли він стане досить дорослим, щоб продавати газети (чим вже займався його старший брат), він отримає велику перевагу над братом, тому що люди будуть давати йому більше грошей за його газети, бачачи, як незважаючи на свою недугу, він так старанно працює.
Згодом ми помітили, що поступово слух нашого сина покращився. Більш того, він абсолютно не соромився своєї недуги. Коли йому було близько семи років, він вперше продемонстрував, що наші методи «навіювання» мали успіх. Протягом декількох місяців він дуже просив вийти на вулицю і продавати газети, але мати не пускала його. Вона боялася, що через глухоту йому буде небезпечно перебувати на вулиці одному.
Нарешті, він вирішив взяти справу у свої руки. Одного разу вдень, коли він залишився вдома зі слугами, він виліз на вулицю через кухонне вікно і вирушив на зустріч пригодам. Він позичив шість центів у сусідського шевця, купив на них газет, розпродав їх, на виручені кошти купив ще, і продовжував так до пізнього вечора. Підрахувавши свій денний заробіток, він повернув борг своєму «кредитору», і в результаті мав чистого прибутку на суму сорок два центи. Коли ми ввечері повернулися додому, він вже був у ліжку. Він спав, стискаючи в кулачку зароблені гроші.
Мати глянула на монети і розплакалася. Що за дивна реакція! Ридати над першою перемогою сина мені здавалося зовсім недоречним. Моя реакція була зворотною. Я від душі сміявся, бо знав, що моє прагнення прищепити дитині вміння вірити в себе виявилося успішним.
У цьому першому діловому досвіді його мати бачила маленького глухого хлопчика, який вийшов на вулицю і ризикував життям, щоб заробити гроші. Я ж бачив сміливого, амбітного, впевненого у собі маленького чоловіка, чий дохід був більш ніж стовідсотковим, тому що він зайнявся бізнесом за власною ініціативою і переміг. Все це мене тішило, бо я знав, що він довів, що відтепер винахідливість і відвага будуть супроводжувати його все життя. Подальші події тільки підтвердили це. Коли його старший брат хотів чогось, він лягав на підлогу, дригав ногами і руками, канючив – і в підсумку отримував своє. Коли ж цей «маленький глухий хлопчисько» чогось хотів, він вигадував чіткий план заробітку грошей, а потім йшов і купував собі, що хотів. Він і донині так робить! Воістину, мій власний син навчив мене тому, що фізичні вади можна перетворити на трамплін, який підкине вас до гідної мети, якщо тільки ви не будете сприймати їх як перешкоди і використовувати в якості відмовок і виправдань своїй немічності. Маленький глухий хлопчик закінчив середню школу і коледж, навіть не чуючи своїх вчителів, за винятком випадків, коли вони голосно кричали з близької відстані. Він не ходив у школу для глухих. Ми НЕ дозволяли йому ВЧИТИ МОВУ ЖЕСТІВ. Ми вирішили, що він повинен жити нормальним життям і спілкуватися з нормальними дітьми, і ми не відступали від цього рішення ні на крок, хоча воно і коштувало нам багатьох гарячих суперечок зі шкільними чиновниками.
Коли він навчався у середній школі, він спробував носити електричний слуховий апарат, але він йому не допомагав. Ми вважали, що це було пов'язано з операцією, якої наш син зазнав у шестирічному віці, йому прооперували одну сторону голови і виявили, що там не було ніяких ознак природного слухового механізму.
Під час його останнього тижня у коледжі (через вісімнадцять років після операції) відбулося дещо, що ознаменувало поворотний момент в його житті. Так сталося, він отримав інший електричний слуховий апарат, який його попросили випробувати. Але він не поспішав тестувати його через минуле розчарування в аналогічному пристрої. Врешті-решт він все ж взяв його недбало, надів на голову, підключив батарейку і… вуаля! Немов помахом чарівної палички його довічне прагнення нормально чути стало реальністю! Вперше в житті він чув практично так само, як і будь-яка людина з нормальним слухом. «Шляхи Господні несповідимі, чудеса трапляються».
Сповнений радості, він кинувся до телефону, подзвонив матері і прекрасно почув її голос. Наступного дня він вперше почув голоси своїх професорів у класі! Раніше він міг чути їх тільки коли вони кричали, та ще й з близької відстані. Тепер він чув радіо. Вперше в житті він міг вільно спілкуватися з іншими людьми без необхідності говорити голосно. Воістину, світ для нього змінився.
