«Хирург» kitabından alıntılar, sayfa 11

Як легко вдається приховати біль за усмішкою, за піднятм підборіддям.

— Вы провели вместе двадцать счастливых лет. Не всем так везёт.

— Я жадный, Роуз. Я хотел ещё.

Не всі сувеніри можна втримати в руці, не всіх можна торкнутися чи погладити. Деякі з них ми можемо зберігати хіба в найтемніших закутках свого мозку, під лускою рептилії, з якої ми всі вивільнились.

Ми ніколи не знаємо, хто насправді виявиться чудовиськом.

"Хай якими обережними ми не будемо, злу відомо, де ми живемо, - подумала Кетрін. - Воно знає як нас знайти"

- Іноді, - тихенько продовжила вона, - безликий незнайомець - єдина у світі людина, з якою ви можете говорити

"Я динозавр, - подумав він, - що незграбно ступає по землі, де зневажають тих, хто каже правду".

Книги — це дивовижні джерела інформації: вони можуть розповісти вам що завгодно, навіть те, як з мінімальними зусиллями вирізати серце кремнієвим ножем.

Вона завжди захоплювалась тим, як дикі ромашки проростають на пустощах та обабіч дороги, нагадуючи нам, що справжня краса спонтанна та нездоланна.

Книги – изумительное изобретение; они могут рассказать обо всем, даже о том, как без всякой суеты вырезать сердце с помощью кремневого ножа.