Kitap dosya olarak indirilemez ancak uygulamamız üzerinden veya online olarak web sitemizden okunabilir.
«Faust» kitabından alıntılar, sayfa 41
Не призывайте лучше никогда
Существ, живущих в воздухе и ветре.
Они распространители вреда,
Смертей повальных, моровых поветрий.
То демон сеера заладит дуть
И нас проймет простудою жестокой,
То там пойдет сушить чахоткой грудь
Томительное веянье востока,
То с юга из пустыней суховей
Нас солнечным ударом стукнет в темя,
То запад целой армией вождей
Повадится нас поливать все время.
Не доверяйте духам темноты,
Роящимся в ненастной серой дымке,
Какими б ангелами доброты
Ни притворялись эти невидимки.
Так звали "лилиею" серебро,
"Львом" - золото, а смеь их - связью в браке.
Полученное на огне добро,
"Царицу", мыли в холодильном баке,
В нем осаждался радужный налет.
Большое счастье - пожинать плоды
Способностей, не сгинувших под пудом.
Рвы, частоколы,
Стены, ограды,
Женского пола
Горые взгляды
Перед осадой не устоят.
Ради награды
Бьется солдат.Перед началом
Всякой атаки,
Перед привалом
Трубят вояки.
Штурмы с паденьем
Женщин и стен,
Вот что мы ценим,
Прочее - тлен.
Ради награды
Бьется солдат.
Утром уходит
Дальше отряд.
Наследовать достоин только тот,
Кто может к жизни приложить наследство.
Пергаменты не утоляют жажды.
Ключ мудрости не на страницах книг.
Кто к тайнам жизни рвется мыслью каждой,
В своей душе находит их родник.
Из духов отрицанья ты всех мене
Бывал мне в тягость, плут и весельчак
Бессодержательную речь
Всегда легко в слова облечь.
Из голых слов,ярясь и споря,
Возводят здания теорий.
Словами вера лишь жива.
Как можно отрицать слова?
Но даже генезис узнав
Таинственного мирозданья
И вещества живет состав,
Живой не создадите ткани.
Во всем подслушать жизнь стремясь,
Спешат явленья обездушить,
Забыв,что если в них нарушить
Одушлевляющую связь,
То больше нечего и слушать.
Скажи, яка найвища з всіх чеснот,
Що сяєвом людське чоло вінчає,
Що володар завжди вінчати має?
То справедливість! ВсьОго, що народ
Бажає, любить, вимагає, просить,
Усього того в цісаря задосить.
Та що з того, що в нім є серця доброта,
І мудрість розуму й правиці щедрота,
Коли неправда навкруги панує,
Лихеє лихо тут і там лютує?
Поглянь відсіль, де твій пишає трон,
На весь свій край - страшний побачиш сон
Біда біду в тім царстві плодить,
Несправедливість всюди верховодить,
І беззаконство стало за закон.Той краде вівці, той дружину,
Той свічники і хрести із церков,
І злодіям немає впину -
Те споживуть і крадуть знов...
Ідуть до суду потерпілі,
Де сяє в мантії суддя, -
І там злочинці знахабнілі
Законом крутять без пуття;
Співвинцуватці їм поможуть
(Скрізь має силу сват чи брат!)
І всю вину на того зложать,
Хто Богу душу винуват.
Весь світ у прірву западеться,
Коли сумління в нас мовчить;
Хіба ж чуття тут розів'ється,
Що справедливості навчить?
Перед хабарником підлесним
Усякий голову схилив;
Суддя ж, що покарать не вмів,
Уже не може бути чесним.
Я фарби згущую? Так ні ж!
Картина в нас іще чорніш!
